Вітаємо Вас, діти, на сторінці психолога!
Якщо Ви невпевнені у собі, Вам важко адаптуватися до нового колективу, відчуваєте складнощі у спілкуванні з батьками,вчителями чи друзями і маєте бажання розібратися у складних життєвих ситуаціях – запрошуємо Вас до практичного психолога.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
УЧНЯМ:
Коли не подобається моя зовнішність?
Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.
Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.
Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст – все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.
Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.
Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.
Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» – все це реклама. Саме вони – виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу косметику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з’явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.
Пам’ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!
Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?
Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?
Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд – неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?
Крім того, подумай – більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки – і реальні, і надумані.
Як удосконалити свою увагу
1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10.Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11.Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12.Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13.Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14.Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15.Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16.Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17.Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18.Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19.Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20.Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21.Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22.Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань
Рекомендації психолога «Перед олімпіадою»
Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.
Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.
Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.
Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.
Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.
Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.
Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, – це опорні пункті відповіді.
Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.
Як готувати домашні завдання
Рекомендації учням
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
6. Між уроками роби перерви.
7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.
11. Складай план усної відповіді.
12. Перевіряй себе.
Умій володіти собою
1. Пам’ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.
Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам’ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам’ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
8. Будь толерантною особистістю.
Толерантність ( від лат. Tolerans – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань.
Агресія (від лат. Aggressio – нападаю) – незаконне застосування сили однією людиною.
Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?
Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.
Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння – різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.
В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?
Перед початком уроку:
• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.
Під час уроку:
• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.
Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі,
якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці
і сам вимагати її від себе.
В. Сухомлинський.
ШКОЛА – ЦЕ ХРАМ НАУКИ, ОСЕРЕДОК МРІЙ,
ДЕ КОЖЕН УЧЕНЬ ПОВІРИТЬ У ТЕ,
ЩО ЗМОЖЕ СЕБЕ РЕЛІЗУВАТИ ЯК ОСОБИСТІСТЬ.
ЯК ПРОЙТИ ІСТИП 10 КОРИСНИХ ПОРАД ВІД ПСИХОЛОГА
- Шукайте допомоги: запитайте у вашого викладача або репетитора, як найефективніше підготуватися до іспиту і як поводитися на ньому.
- Влаштовуйте собі короткі перерви під час підготовки до іспиту. Якщо ваш мозок утомився, він нічого не може запам`ятати.
- Плануйте свій час.
- Відведіть достатній час на сон; харчуйтеся розумно.
- Займайтеся фізичними вправами – прогулюйтеся, бігайте, займайтеся спортом або будь-якою фізичною активністю, приємною вам.
- Залишайтеся позитивно налаштованим – не думайте про майбутнє або про можливий провал.
- Налаштуйтеся на перемогу й будьте готові зробити максимально від вас залежне.
- Будьте пильні – якщо ви почуваєтесь нездоровим, поговоріть із кимось про своє занепокоєння.
- не будьте занадто розслабленим! Невеликий стрес навіть корисний, тому що змушує вас готуватися інтенсивніше.
- Чиніть розумно – якщо обговорення іспиту із друзями засмучує вас – не робіть цього! Забудьте про складний іспит! Що минуло, того не змінити й не виправити!
Невелика фінальна порада. Якщо ви займаєтеся ввечері, не лягайте спати одразу після навчання. Ваш мозок і далі аналізуватиме інформацію й нескоро заспокоїться. Краще влаштуйте собі невелику вечірню прогулянку.
ПОРАДИ ДО ІСПИТУ
- Уникайте паніки. Нервуватися перед іспитом – це природно, але панікувати – непродуктивно, тому що ви не зможете мислити чітко.
- Найшвидший і найбільший ефективний спосіб подолання стресу й паніки – це заплющити очі й зробити кілька повільних, глибоких вдихів і видихів. Це заспокоїть вашу нервову систему. Одночасно можна проговорити про себе кілька разів: «Я спокійний і розслаблений» або «Я знаю, що зможу це зробити, і зроблю це добре».
- Якщо ви відчуваєте у своїй голові порожнечу – не панікуйте! Паніка тільки ускладнить процес згадування та сприйняття інформації. Натомість, спробуйте на хвилину зосередитися на повільному, глибокому подиху. Якщо ви вже ж не можете згадати необхідної інформації, переходьте до іншого питання; поверніться до забутого пізніше.
- Після іспиту не потрібно марно гаяти час, засуджуючи та критикуючи себе за те, що, на вашу думку, ви зробили не так. Найчастіше власна самооцінка буває найбільш критичною. Привітайте і похваліть себе за те, що зробили правильно; візьміть корисне з того, що ви могли б, на вашу думку, зробити краще, і починайте підготовку до наступного випробування.
- Якщо іспити справді змушують вас почуватися нездоровим, турбуватися або гнітять, не ховайте своїх почуттів. Поговоріть із кимось про це. У деяких культурах люди думають, що ділитися своїми почуттями й турботами з іншими – це неправильно. Але це єдиний спосіб одержання допомоги й підтримки! В Англії кажуть: «Проблема, якою поділився, – вирішена проблема». Отже, ви обов`язково маєте знайти того, з ким можете поділитися своїми турботами. Може, це буде ваш друг або член родини. Або викладач університету. Або лікар. Якщо одна людина не може вам допомогти, то зможе інший.
ПОРАДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
- Залишіть для підготовки до іспиту достатньо часу, щоб не виникла ситуація, коли потрібно прочитати весь матеріал курсу в останню хвилину. Цей підхід дозволить значно підсилити вашу впевненість у своїх силах і знизити передекзаменаційний стрес, адже ви знатимете, що витратили достатньо часу на підготовку й підготувалися добре.
- Складіть розклад своєї підготовки до іспиту, щоб ви змогли стежити за часом і моніторити свій процес. Залишіть час на відпочинок і розваги, щоб уникнути перевтоми.
- Тільки-но ви помітите, що увага розсіюється, а ваш мозок почав утомлюватися, влаштуйте короткий відпочинок. Після того, як ви повернетеся до знань, почуватиметеся відпочилими й будете готові готуватися далі.
- Експериментуйте з різними методиками підготовки, щоб заняття стали для вас розвагою і ваша мотивація зросла.
- Не пийте занадто багато кави і газованих напоїв; кофеїн тільки більше збудить ваш мозок і зробить його менш сприйнятливим до інформації. Харчуйтеся частіше і правильно; у період підготовки вашому мозку потрібно більше живильних речовин.
- регулярні, але помірні фізичні вправи підсилять вашу енергію, прояснять мислення і знизять відчуття стресу.
- Спробуйте вправи йоги, дихальну гімнастику або інші спроби розслаблення й подолання стресу. Вони допоможуть вам зняти напруження, підсилять концентрацію й увагу, а також поліпшать сон.
Найкраща школа
Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя. Зранку дід повів онука до школи. Коли дідусь і онук увійшли у двір, їх оточили діти.
–Який смішний старий, – засміявся один хлопчик.
–Ей, маленький товстун,- скорчив обличчя інший.
Діти кричали і бігали навколо діда і онука. Тут вчитель подзвонив у дзвоник, оголошуючи початок занять, діти побігли.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір.
–Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина.
-Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.
Дідусь відвів онука в свій дім, доручив його піклуванням бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.Побачивши яку-небудь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. В деяких школах діти не помічали старого, а в інших – дражнили його. Дід одразу ж йшов геть.
Нарешті він увійшов у крихітне подвір’я маленької школи і стомившись притулився до огорожі. Задзвенів дзвоник, і діти висипались у двір.
-Дідусю, вам погано, принести води? – почувся голосочок.
–У нашому дворі є лава,сідайте, будь ласка,- запропонував один хлопчина.
-Можливо покликати вчителя? – запитав інший.
Незабаром в двір вийшов молодий вчитель. Дід привітався і сказав:
-Нарешті я знайшов найкращу школу для мого онука.
–Ви помиляєтесь, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.
Старий не став сперечатись. Він про все домовився з вчителем і пішов.
Ввечері мама хлопчика запитала діда:
– Батьку, Ви ж неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли найкращого вчителя?
– По учням дізнаються про вчителя, – відповів дід. Отож, діти, слухайте і чуйте вчителів, адже кожен учитель має знання , якими хоче поділитися з Вами.Він радіє кожній Вашій перемозі є хай навіть маленькій і незначній, але він завжди вірить у Вас.Навіть коли Ви оступились, зробили якись вчинок, він вірить в те, що це випадково, що ти не такий.Шануйте вчителів, адже це світло знать у вашому майбутньому.
Поради з самовиховання
- Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
- Записуй згідно з важливістю свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш.
- Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).
- Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
- Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконаннязапланованого одразу ж без зволікань.
- Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо – “ні”.
- Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, але став перед собоюзавдання реальні, ні в якому разі “не зазнавайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, “Я мушу”.
- Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?
- Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
- Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих.
- Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.
Часто діти, а особливо підлітки, вважають, що дорослі їх не розуміють. Це не так; ми також були дітьми, ми перебували в перехідному віці, нам теж здавалось, що нас не розуміють старші. У кожного він проходить по- різному; хтось легко його переносить, а хтось бунтує з собою та з близькими, намагається виділити себе якоюсь зачискою, чи одягом, якось привернути до себе увагу. Довічна проблема “батьки і діти”; одні не можуть усвідомити, що дітки їхні вже виросли, а інші важають, що батьки їх не розуміють.Щоб “двері відчинялись з обох сторін”потрібно, впершу чергу, спробувати довіряти дітям, а дітям батькам, більше спілкуватися, скажу більше, постійно спілкуватися. Не дати дитині замкнутися і закритися від Вас, щоб свої “секретики” вони ділили з Вами , а не з подружками (друзями) чи подушка або в поганих компаніях.Гортаючи сторінки інтернету, я наткнулась на цікавий твір, який написала дівчина про те, які вони є,підлітки, чого прагнуть, хочуть, що подобається, як дружать і що цінують.. Приємного читання)))
Ми підлітки
Коли починають говорити про підлітків, то одразу складається враження, що це певний індивідум, який не повністю сформований, не вміє стримувати емоції, свої почуття, але цілком впевнений, що він (вона) вже «дорослі». І вбільшості випадків це так і є. Але не потрібно забувати, що підліток також особистість, яка може зрозуміти, підтримати, допомогти, вислухати, дати пораду і просто бути поруч в найважчі моменти життя. Підліток формується, він переходить із світу дитинства до соціуму і починає знаходити своє місце в суспільстві.
Бути підлітком це не просто. Іноді ми самі виходимо на прямий конфлікт із самим собою, тобто з своїм я. Ми часто не знаєм чого ми хочемо, що нам потрібно, що нас цікавить, ми самі не можемо зрозуміти себе? Наша психіка, ще не вміє правельно реагувати на проблеми, які починають з’являтися, на стреси ,і часто ми втрачаємо контроль над собою. Ми стаємо агресивними, впертими, неслухнняними і найголовніше, нас ніхто «нерозуміє». Здається ніби твої батьки ще вчора тебе розуміли, підтримували, давали свої поради, допомагали, а сьгодні між нами бар’єр непорозумінь, розбіжностей у поглядах і немеє підтримки. Здається ніби всі проти тебе…
Але, якщо подивитися на цю картину інакше і замислитися, то виникає питання, як найрідніші у світі люди можуть іти проти тебе?… Як ті, які готові віддати за тебе життя можуть тебе нерозуміти?…Ми підлитки часто про це забуваємо і починаємо шукати розуміння у друзів, які знаходяться у такій самій ситуації, як ми.
Що робити і як діяти далі? Ми починаємо задавати собі таке запитання і неотримуючи на нього ніякої відповіді, вступаємо в «бії без меча». Ми цілком впевнені в тому, що ми вже дорослі і якщо нас ніхто «нерозуміє» то я все буду робити сам (сама). Я вже не дитина. Я не хочу бути в якихось рамках. Я хочу усе і одразу. Це зачасто є наші слова, які ми говоримо нашим батькам і не задумуємось, як їм боляче це чути. Ми забуваємо те, що для наших батьків ми завжди будемо дітьми. І те, що вони ставлять нас в певні рамки, теж лише для нашого благополуччя, тому, що батьки хочуть щоб ми стали чесними і порядними людьми. І наше велике бажання хотіти все і одразу в деякій мірі є неможливим, і ми підсвідомо це розуміємо.
Підлітковий вік – це етап людського життя, який потрібно пройти. Це вік підготовки до догослого життя. Це перехід від іграшок, дитячих розваг до труднощів і розчарувань. Це вік формування людини, знаходження себе…
Що відчуваємо ми?
Напевно ми підлітки відчуваємо все. Нас легко вразити, розчарувати. Велику роль відіграє ставлення людей до нас. Як люди нас сприймають, чи прислухаються до нашої думки, чи поділяють з нами наші погляди? Це все для нас дуже важливо. Напевне немає такої людини, яка б не хотіла, щоб її поважали, підтримували, допомагали, цінували ну і звісно любили. Дуже добре коли підліток є авторитетом, його ( її ) постійно ставлять за приклад у школі, всі друзі в його ( її ) товаристві стоять за ним (неї ) горою, його ( її ) всі люблять і поважають. Але авторитетному підлітку не можна втрачати цього гарного статусу в очах людей, тому, що він ( вона ) одразу буде «викинутий» з їхньго оточення. А що робити тим підліткам, які не є авторитетом, їх не сприймають однолітки, з ними ніхто не хоче дружити тому, що він ( вона ) не такого складу фігури, він (вона) не гарні, та він ( вона ) не того віросповідання. І під цим тиском такі підлітки закриваються в середині себе. Їхній світ складається лише з їхніх думок, почуттів, бажань, мрій, сподівань. Вони знаходяться у середині свого я, своїх амбіцій і комплексів. Таким підліткам дуже важко знайти себе в суспільстві.Такий підліток ніколи не висловить власної думки стосовно якогось питання, хоча його думка могла б бути досить доречною. Такий підліток ніколи не поставить когось на місце і по ньому будуть їздити, як по розкатаній гірці. Його однолітки будуть в усьому йому ( їй ) докоряти і говорити, що ти ніхто, і ніколи ніким не станеш.
Під таким душевним напруженням у такого підлітка психіка буде дуже порушена.
Постійні докори однолітків, погане ставлення, несприйняття його ( її ) як особистості, усе це засмучує і пригнічує. В такій ситуації на допомогу мужуть прийти ті, які на нашу думку нас «нерозуміють», звісно наші батьки. Тільки вони можуть нам у цьому допомогти і зарадити.
Підлітковий вік – це важкий вік в житті людини. Це вік знаходження себе. І якраз, цей вік важливо прожити правельно, сформувати себе, відкрити в собі свою унікальність і особливість.
Допомогти відкрити себе для інших, може якийсь гурток, у якому приймають участь певна кількість підлітків. Як було вище сказано, що певні підлітки не розуміють нас, але ті, які ходять з тобою на один гурток, рано чи пізно пізнають тебе через те, що у вас є спільні інтереси. Один із цих інтересів є саме той гурток, який ви відвідуєте разом із своїми однолітками…
Життя у підлітковий період важке і з цим напевне кожен погодиться. Кожна особистість починає розуміти, що таке біль, втрата, зрада та ін. Кожен розуміє, що важко знайти такого відданого друга, який би сприймав тебе таким, яким ти є, розуміє, що не все тепер може розповісти своїм близьким, одним словом це вже не дитинство. Це життя і воно повністю в твоїх руках. Тут усе залежить від тебе, тут кожен вчиться на власних помилках, бо тільки так можна стати дорослим.
Як ми дружимо?
Наша дружба звісно вже не така як у дитинстві щира і проста. Ми починаємо по іншому оцінювати людей, сприймати їх, ставитися до них. Ті відносини, які були між нами в дитинстві втрачаються, а із ними довіра. Ми починаємо розуміти, що найкращі друзі це ті, які завжди поруч з тобою, які біля тебе у найважчі моменти життя, які ніколи не зроблять боляче і не покинуть тебе. Непевне про таких друзів мріє кожен підліток. Дружба відіграє велику роль в нашому підлітковому віці. Вона формує в нас довіру і відповідальність.
В наш час люди практично забули, що таке дружба? Кожен хоче знайти якусь вигоду в своїй «дружбі». Ми часто чуємо, що справжній друг пізнається в біді. Але на мою думку справжній друг це – люди, яка щирим серцем радіє з тобою в найщасливіші хвилини твого життя, це людина з якою в тебе багато інтересів, спільних справ і хобі. Ви легко долаєте різні труднощі, які трапляються на вашій дорозі. Ви довіряєте один одному свої таємниці, підтримуєте один одного, даєте пораду, і разом радієте життю. Така дружба є справжня не фальшива і надійна.
Ми підлітки і багато чого, ще не розуміємо. Ми тільки входимо в доросле життя і стаємо соціально зрілими. Ми не знаємо, що нас чекає в майбутньому, але розуміємо, що наше життя це іспит, який потрібно здати на відміно.
Крістіна Швець.
опорний заклад загальної середньої освіти "Локачинський ліцей" Володимир-Волинського району Волинської області 